Новости Трибуна Три-медиа

Історії харків’ян, які перейшли на українську

Хтось пожартував – найлегша мова в світі для її вивчення – це китайська – на ній розмовляють півтора мільярди. А сама важча у світі – це українська, бо половина мешканців країни її взагалі не може вивчити.

Інтернет-волонтерська ініціатива “Мова-Харків” розповідає історії людей, які перейшли на спілкування українською. А приводом до уваги нашої редакції на цю тему є прийняття нового закону про освіту, який насправді жорстко та продумано регламентує насув українізації і фактично ліквідує “русские школы”.

Недоліки “Телеграм каналів” для пересічного користувача ще не помітні і згодом люди переконаються у перевазі веб-строрінок для формату публікацій, а месенджери залишать для офісної роботи. Тому “Трибуна” не вважає зайвим передрукувати з групи Телеграм-месенджеру, яка поки що налічує трохи більше двухсотень учасників.

Телеграм-канал розповідає про В’ячеслава, якому 26 років і він україномовний харків’янин.

Це В’ячеслав. Йому 26 років, бармен. Він родом з Росії, але живе в Харкові та розмовляє українською, народився і виріс у Краснодарі, а з 2014 живе в Харкові і розповідає про свої причини стати свідомим українцем:
“По-перше, я живу в Україні, люблю цю країну, люблю її культуру, людей та мову. Я хочу відчувати належність до України, і не хочу до Росії, тому перейшов на українську.


Ну, і крім того була одна історія, коли я вперше їздив до Львова. Відчув цю неймовірну гостинність, незабутню атмосферу, комфорт та взаємну ввічливість в людей. Таку, яка здається, вихована в поколінь. Там же купив мою першу вишиванку. Пройшло десь пару днів після повернення в Харків, і я зіштовхнувся в метро з чоловіком, якому не вистачало на проїзд. Мені було не шкода, просто додав йому і пішов на платформу. Але він мене наздогнав, не задля подяки, а для того, щоб розповісти, які українці – “фашисти”, як він нас ненавидить, все це з матюками і явно агресивно. Того ж вечора і вирішив, що не хочу мати з такими людьми нічого спільного. Перейшов на українську. Метафорично кажучи, перейшов на рівень цивілізованої людини, подалі від бидла.

Коли саме ти перейшов і чи змінилась за цей час мовна ситуація у Харкові?

Ну, був то наче 2015 рік. Мовна ситуація – можливо, змінилась. Більше працівників сервісу стали обслуговувати українською, трохи частіше чую українську на вулицях. Чи стало складніше? Відверто – стало навпаки простіше. Якщо людина негативно реагує в Україні на українську мову – одразу стає зрозуміло, що ліпше з нею справ не мати. Хтось вважає, що я з Західної, хтось просто, що вимахуюсь. Але для мене це має ще один сенс – не прогинатися під “більшість”, а робити те, що вважаю правильним”.

-Що можеш порадити людям, які мають бажання перейти на українську?

-Можу поради збільшити, наскільки можливо, україномовного контенту: музики, книг, фільмів. Далі дуже важливо знайти людину, або ліпше компанію, яка буде спілкуватися з вами українською. Бажано, щоб це був хтось з близьких друзів або родини. Так мова буде не лише вдосконалюватись, а і стане своєрідним позитивним маркером.
Далі не бійтесь, і починайте спілкуватися українською скрізь: вдома, в громадських місцях, на роботі. Повірте, всі вас зрозуміють. Не страшно, якщо будуть помилки – без помилок не буває прогресу. І головне – не здавайтесь! Якщо ви притомна людина і маєте хоча б середній інтелект – це в ваших силах.

UA-EN-PL-RU